Збереження мережі позашкільних закладів

Хто хоч раз побачив Карпати,

Той в них закохався повік.

В смерічок зеленії шати,

У теплий притулок колиб,

У темний ялицевий морок,

В джерельний скляний передзвін,

У тиху красу вечерову

І запах п`янких полонин.

На диких стрімких крутосхилах

Велично смерічки шумлять,

Туманом повиті вершини

І роси, що в травах горять.

Як блюдця, в долині ромашки,

Що тануть в зеленій траві.

Хто раз хоч побачив Карпати,

Той в них закохався навік.

З метою виконання в регіоні завдань Президента України щодо збереження та розширення позашкільних навчальних закладів в Павлоградському районі  учні Кочерезького навчально-виховного комплексу, а саме учасники фольклорного гурту «Перевесло» відвідали Прикарпаття. під час візиту заступника голови Павлоградської райдержадміністрації Л.М.Комаркової дітлахи поділилися враженнями: До фольклорної експедиції (в період осінніх канікул) учнів запросила Асоціація молодих дослідників фольклору, що знаходиться в м. Києві, на чолі з її головою Фетисовим Іллею Борисовичем. Разом з нами в Космачі перебували діти з Києва та Хотина. Головна мета поїздки — ознайомлення з традиціями та побутом Гуцульщини, вивчення побутових ремесел, пропаганда культури нашого краю та порівняння вивчених традицій. Ірина Шевела, Анастасія Сириця, Ганна Штонда, Альона Галіченко разом з вчителем музики Шляховою Л.В., вчителем географії Долею Е.Л. та керівником народного тріо «Лілея» Опанасенко Л.В. тиждень працювали і відпочивали одночасно в мальовничому селі Космач Косівського району Івано-Франківської області. Учасників експедиції, як завжди, зустрічала гостинна родина Горганюк. Теплий, затишний будинок, традиційні українські страви, чаї з гірських трав — все це нас чекало, коли ми приходили з занять. А дні перебування в експедиції були насиченими і розписаними майже до хвилини.

Дівчата на рівні з хлопцями з Києва різьбили по дереву, у господарів вчилися вишивати хрестиком та робити елементи весільного вінка. Цілий день провели у майстрині з писанкарства, де не тільки вчилися писати справжню писанку, а й власноруч виготовляли справжні сирні коники. Діти познайомилися з майстром, який не тільки сам виготовляє музичні інструменти, а ще й грає на них; відвідали родину Дзвінчук, де батько та син влаштували для нас концерт: грали на скрипці та цимбалах традиційні гуцульські мелодії. А ще перевірили себе на витривалість: піднялися на вершину гори Штиришори, що розташована на висоті 1200 метрів над рівнем моря, бачили справжню «сировицю» — джерело з солоною водою.

Нас вразила гостинність людей з цього села: навіть просто перехожі пропонували зайти до хати, пригощали бринзою, співали гуцульських пісень. А ніколи б цього не було якби не батьки учасників фольклорного гурту. Саме вони стали спонсорами цієї поїздки. За це вам, шановні батьки, низькій уклін. Впевнена, що подорож запам`ятається  дітям на все життя.

Шляхова Л.В., учитель музики