Доброчинність буде існувати доти, доки живуть такі люди

В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи і по — іншому стали називати таких людей  — волонтери. Сьогодні, все частіше чуємо по телебаченню та радіо, в розмовах людей на вулиці про роботу волонтерів.

За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при Центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також волонтерів — членів різних громадських об’єднань. Серед волонтерів найчисельнішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. Волонтерами виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг. І жоден з них, допомагаючи від чистого  серця навіть не задумується і в жодному разі не чикає якоїсь матеріальної вигоди чи хвалебної оди. Вони допомагають ближньому, нужденному, потребуючому підтримки навіть не замислюючись: «А що мені з того?» Це їх стиль життя – інакше вони не в змозі жити. В Павлоградському районі безліч таких людей.

Нещодавно голова Дніпропетровської облдержадміністрації І.Коломойський відзначив  Кондрачука Віктора Васильовича, Безрука Олександра Івановича, Маловика Леоніда Григоровича, Харчева Юрія Володимировича, Грунську Любов Іванівну,  Щербину Олександра Івановича, Слюсарського Василя Миколайовича, Норенко Юрія Миколайовича, Яковлєва Ігоря Володимировича, Рябченка Євгена Миколайовича, Абдулаєва Муталіма Мулкадаровича, Головінова Петра Васильовича, Корчевського Миколу Івановича, Луценко Михайла Петровича, Штонду Олега Володимировича, Кондрачука Генадія Олексійовича, Панковіченка Миколу Івановича, Плахтія Сергія Володимировича, Решетняк  Ірину Миколаївну, Яковенка Володимира Петровича, Малу Лідію Романівну, Мелащенко Антоніну Олексіївну, Скачкову Ельвіру Хамітовну, Юрова Олександра Федоровича, Присюк Людмилу Іванівну, Азатян Вардама Смбатовіча, Козелецького Миколу Максимовича, Калініченко Сергія Володимировича, Тішик Віктора Володимировича, Расказову Галину Константинівну, Макуху Ольгу Сергіївну. Завдяки їх сміливості та силі духу, мешканці Дніпропетровщини почуваються у безпеці, а Збройні Сили отримали можливість підготуватися до захисту України.

Дякуємо Вам за патріотизм, який було виявлено не словами, а справами.

 

Доброчинність буде існувати доти, доки живуть такі прості і в той же час відкриті, щирі люди. Бажаємо Вам міцного здоров’я, миру, злагоди та стабільності.