За податкові махінації дніпропетровське підприємство сплатило до казни 750 тис. грн.

Перевірка одного з дніпропетровських підприємств, яке займається наданням в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна, виявила ухилення від сплати до бюджету податку на прибуток.

Фахівці управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області встановили, що підприємство завищило витрати за рахунок віднесення до їх складу сум попередньої (авансової) оплати за роботи та послуги (будівельно – монтажні та ремонтні роботи, розробка проектної документації) на суму понад 2 мільйони гривень.

Як результат, «заощаджений» податок на прибуток підприємству довелось сплатити в казну, а ще, за приховування податку – штраф.

Наразі підприємство – порушник перерахувало до бюджету всю належну до сплати суму в повному обсязі, а саме 750 тис. грн.

 

Дніпропетровському підприємству донараховано

110 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб

Нещодавно фахівцями одного з територіальних підрозділів ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області спільно з районним відділом Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України проведені заходи щодо виявлення порушень податкового законодавства під час виплати заробітної плати на підприємстві «М» та донараховано 110 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.

З’ясувалось, що протягом 2011 – 2013 років в порушення норм податкового законодавства підприємство «М» не оподатковувало суми доходів у вигляді вартості проживання фізичних осіб, які не працювали на підприємстві, та суми, перераховані за надані послуги фізичним особам, які не перебували у трудових відносинах з підприємством. Крім того, не утримувався податок на доходи фізичних осіб з керівника, який використовував грошові кошти підприємства «М» на оплату рахунків у закладах харчування.

Отже, з сум, отриманих фізичними особами та керівником підприємства та неоподатковуваних згідно норм Податкового кодексу України міндоходівцями нараховано 109,8 тис. грн., в тому числі: ПДФО та штрафну санкцію у розмірах 69,6 тис. грн. та 40,2 тис. грн. відповідно.

 

Вартість спецодягу та засоби індивідуального захисту

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок безоплатну видачу працівникам спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту. Роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Витрати на забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, платник податку на прибуток підприємств вправі врахувати при визначенні об’єкта оподаткування у складі витрат, якщо ці засоби включені до переліку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Що стосується податку на доходи фізичних осіб, то до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, належить, зокрема, вартість безоплатного спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального і (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Тож, у період дії трудових відносин між роботодавцем і працівником вартість спецодягу, зокрема, засобів індивідуального захисту не розглядається як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

При переході зазначеного майна у власність працівника — платника податку, зокрема, при неповерненні працівником майна до проведення підприємством остаточного розрахунку з ним при звільненні або переході на іншу роботу, де такий спецодяг не потрібен, такий дохід є додатковим благом такого працівника — платника податку і оподатковується за ставками 15-17% від вартості майна.

 

Навчальні збори у звітності по ЄСВ

За працівниками, призваними на військові збори, зберігається місце роботи і середня заробітна плата. Заробітна плата виплачується за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. Виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, у т. ч. резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни. На період мобілізації, на особливий період, але не довше ніж один рік, за працівниками також зберігається місце роботи і середня заробітна плата. Таку норму запроваджено з 1 квітня                2014 року Законом України від 27.03.2014 №1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації».

Спеціального коду «типу нарахувань» для відображення середньої заробітної плати у таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування законодавством не встановлено. У разі, якщо період мобілізації або перебування працівника на військових зборах обмежується одним місяцем, середня заробітна плата, нарахована за цей час, відображається сукупно із заробітною платою за такий звітний місяць. Якщо період мобілізації або перебування працівника на військових зборах виходить за межі одного календарного місяця, то «перехідна» сума середньої заробітної плати відображається окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування.

У разі, якщо військовозобов’язаний був призваний зі щорічної чи додаткової відпустки, за погодженням з роботодавцем такі відпустки підлягають продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк. В останньому випадку перерахунок відпускних, а саме їх сторнування, відображається у таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до загальновстановлених правил формування персоніфікованих даних у таких випадках, із застосуванням знаку «-».

(Лист Пенсійного фонду України від 11.04.2014 №9846/05-10).

 

Платіжний термінал для платника єдиного податку

Підприємці – платники єдиного податку не відносяться до тієї категорії суб’єктів господарювання, які зобов’язані при розрахунках з покупцями використовувати термінали.

Якщо покупці розраховуються тільки готівковими грошовими коштами, то ця сума в день її отримання вважатиметься виручкою підприємця і повинна бути відображена в кінці робочого в Книзі доходів і витрат по ф. №10.

Якщо підприємець вирішив встановити в магазині платіжний термінал, то йому необхідно мати рахунок в банку.

При використанні платіжних систем і у покупця, і у продавця залишається документ, підтверджуючий суму покупки, а також номер платіжної карти, з якою підприємцю повинні бути зараховані грошові кошти. Такий же документ формується і в банку, в якому у покупця відкритий картковий рахунок. З цього рахунку гроші перераховуються на розрахунковий рахунок підприємця. Терміни зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємця встановлюються в договорі з банком, чий термінал встановлений в магазині. Як правило, гроші зараховуються наступного дня після проведення операції, рідше протягом двох-трьох днів. Банк зараховує на розрахунковий рахунок підприємця суму менше, ніж вказана в розрахунковому документі, оскільки він відразу утримує суму комісійної винагороди, розмір якого визначений в договорі. У виписці банку відображаються номер платіжної карти покупця, сума грошових коштів, зарахована на рахунок підприємця, і сума грошових коштів, утримана банком.

У Книзі ф. №10 підприємець відображає вилучені кошти в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок як одержану виручку від реалізації товару. При цьому її розмір необхідно збільшити на суму винагороди, утриману банком, оскільки фактично з платіжної картки покупця перераховується вартість придбаного товару.

Якщо не врахувати у виручці розмір оплати за послуги банку, то може бути занижений загальний обсяг виручки в 500 тис. грн., який дозволяє підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Ліцензії у податковому обліку

У бухгалтерському обліку ліцензії, за умови їх відповідності критеріям визнання активів, відображаються у складі інших нематеріальних активів.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо є ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних із його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

До складу інших витрат включаються витрати звичайної діяльності (крім фінансових), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I Податкового кодексу України, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів).

Ознаки віднесення активу до основних засобів: вартість активу має бути більшою за 2500 грн. та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) з дати введення в експлуатацію має бути більшим за рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Тобто, якщо термін дії ліцензії, виданої відповідним державним органом для провадження господарської діяльності, не перевищує одного року, та/або її вартість не перевищує 2500 гривень, то витрати на придбання такої ліцензії включаються до складу інших витрат звичайної діяльності.

Якщо вартість ліцензії, виданої відповідним державним органом для провадження господарської діяльності, перевищує 2500 гривень та строк її використання становить понад один рік, то витрати на придбання такої ліцензії обліковуються як витрати на придбання нематеріального активу 6 групи, який підлягає амортизації.