Професія соціального працівника дарує Надію

Людина — істота соціальна, тобто живе в колективі. Тому її цікавлять інші люди і власне місце серед них. Мудрі люди говорять: «Коли працюєш зі слабшими, стаєш сильнішим сам.» Соціальна робота невідривна від суспільства і спрямована на усі його проблемні прошарки та є складним процесом, що вимагає особливих знань, вмінь, досвіду, особистих якостей. Офіційне введення цієї професії в Україні відбулося весною 1991 року.

На жаль, у нашому суспільстві панують неадекватні уявлення про специфіку і особливості професії соціального працівника. І тому хочу розповісти, що таке соціальна робота і чим займаються люди, які присвячують себе цій професії.

На перший погляд може здатися, що в їх роботі немає нічого героїчного – адже вони просто допомагають людям у вирішенні життєвих проблем. Але це не зовсім так, адже в роботі соціального працівника ключовим словом являється “допомога”. Це одна з тих професій, яка підтримує людину тоді, коли виходу немає. Чи, точніше, тоді, коли цей вихід самотужки не вдається знайти. Всі, я впевнена, чули про складні життєві обставини, але не розуміли, в якій мірі ці обставини є складними, коли вони виникають і що за собою тягнуть. Це природно – недооцінювати лихо, якщо воно не зачіпає тебе особисто. Людські проблеми та їх вирішення – є основним вектором діяльності соціального працівника.

Керівництво Павлоградського району тримає на постійному контролі роботу соціальних працівників. Так, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Павлоградського району опікується найбільш матеріально-незахищеними категоріями громадян району: ветеранами війни та праці, інвалідами різних категорій, самотніми людьми похилого віку.

Протягом 2016 року 397 мешканцям району 43 соціальні робітники надали  близько  24 видів соціально-побутових послуг на дому. Для безсилих стареньких це доставка води, палива, допомога в приготуванні їжі, пранні, прибиранні, обробітку присадибних ділянок, оформлення субсидій, оплата платежів, забезпечення продуктами харчування, ліками, влаштування до медичних закладів… Все це  життєво необхідні послуги.

При територіальному центрі функціонує відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання, в якому проживає 37 одиноких громадян похилого віку, інвалідів, які потребують особливої уваги та догляду. Мешканцям цього закладу створено належні умови: у комфортабельних кімнатах панує домашній затишок, підопічні забезпечені повноцінним 3-х разовим харчуванням, одягом, взуттям, м’яким та твердим інвентарем, вони знаходяться під цілодобовим медичним наглядом, можуть займатися улюбленою справою, цікаво відпочивати.

Для покращення якості надання соціальних послуг і соціально-побутового обслуговування територіальний центр тісно співпрацює з Богданівською та Вербківською об’єднаними територіальними громадами.  І саме завдяки їх небайдужості та порозуміння, усі пенсіонери, інваліди, одинокі непрацездатні громадяни, інші соціально-незахищені жителі цих громад вчасно отримують допомогу і підтримку.

Професія соціального працівника є складною, виснажливою та напруженою. Вона служить на Благо. Вона дарує Надію, відстоює права тих, від кого відвернувся світ. Вона повертає у суспільство тих, хто не міг в ньому втриматися. Вона дарує життя у всіх сенсах цього виразу. Тому необхідність у соціальній роботі існуватиме доки існує суспільство, навіть за найвищого його розквіту.