В блокнот о користі харчових продуктів

Молоко дуже популярний продукт, але.. 

Тема натуральних продуктів дуже популярна, особлива увага приділяється молоку і його похідних. Чи потрібно його кип’ятити і коли починати давати дітям, чим замінити якщо є непереносимість молока?

Молоко, у всі часи, навіть з глибокої древності, вважалось і вважається  найкориснішим, найціннішим продуктом  по балансу амінокислот, з яких будуються білки організму людини,  важливих вітамінів, цінних хімічних компонентів ( макроелементів  та мікроелементів).

Так зване «сільське» молоко дуже корисне, але тварина, від якої отримують молоко,  повинна бути здорова, прищеплена від хвороб, обстежена на виключення лейкозу, слід утримувати її в чистоті, годувати її тільки натуральними кормами, а при розливі повинні бути дотримані всі санітарно-гігієнічні норми.

У парному молоці з моменту доїння присутній природний фермент лізоцим, який запобігає процесам псування і стримує розвиток мікрофлори. Але, через приблизно 2 години після доїння, лізоцим інактивується, і в молоці починають стрімко розмножуватися бактерії. Тому парне молоко дійсно корисно тільки перші 2 години.

Дітям до року коров’яче молоко — небажано (будь яке — коров’яче, козяче, стерилізоване, пастеризоване) давати не слід. Якщо з якихось причин не можна годувати дитину грудьми або просто не вистачає молока, то краще підібрати суміш для догодовування. Дітям після року коров’яче молоко варто почати давати з невеликої кількості. Молоко повинно бути кип’яченим або пастеризованим! Для початку незбиране  молоко варто розводити водою:у перші два-три тижні одну частину пастеризованого молока розводять двома частинами кип’яченої  води, потім на одну частину молока можна взяти вже тільки одну частину води. В обов’язковому порядку необхідно стежити за реакцією дитини на введення цього продукту, оскільки молоко може викликати алергічну реакцію. Якщо у дитини вже спостерігаються  алергічні реакції, то давати коров’яче молоко можна тільки після консультації з фахівцем. Саме коров’яче молоко частіше викликає алергії, ніж молоко кіз, овець, буйволиць і коней.

Але і доросла людина не завжди переносить молоко. З віком у людини зменшується кількість ферментів, що розщеплюють молочний цукор. Називають таку хворобу лактазна недостатність. Лактаза — це фермент, який розщеплює молочний цукор — лактозу. Тому часто дорослі люди не можуть пити молоко — відчувають дискомфорт, нудоту та ін. Це не означає, що треба відмовлятися від молочних продуктів зовсім. Справа в тому, що молочнокислі мікроорганізми розщеплюють молочний цукор. Тому кисломолочні продукти, сир і сири можна їсти людям навіть з лактазною недостатністю.

Одне незаперечне правило, яке стосується безпеки харчування молочними продуктами

Чому пастеризація молока корисніша ніж кип’ятіння?

При кип’ятінні відбувається денатурація білків, яка веде к в траті частини амінокислот: лизина, триптофану, фенілаланіну, випадінню в осадок бета-лактоглобулінів и альфа-лактоальбуминів. Кип’ятіння молока сприяє розриву оболонок жиру (в молоці жир в оболонках, як би кульками), розпадаються вітаміни,

Цих змін не відбувається при пастеризації молока. Пастеризація молока – це швидке нагрівання до температури  85-90 градусів. Така теплова обробка молока  служить  знищенню хвороботворних мікроорганізмі але при цьому не руйнуються корисні речовини.

Чим ризикуємо, якщо нехтуємо тепловою обробкою молока?

Крім сапрофітної (…….) мікрофлори,  в молоко, при недодержанні санітарних норм утримання та доїння або через тару, може попасти патогенна мікрофлора.  Також серед великої рогатої худоби поширені захворювання – туберкульоз та лейкоз.

Є припущення, що лейкозогенний вірус може передаватися через молоко. Про це свідчать досліди, проведені на ягнятах.  Небезпечним вважається не сам збудник лейкозу великої рогатої худоби (він гине під час нагрівання молока до 80 ° С), а канцерогенні речовини, які неможливо знищити кип’ятінням. До того ж, молоко хворої на лейкоз тварини сприяє зниженню імунітету людини, викликає алергічні реакції.

Молоко від корів, хворих на лейкоз, категорично забороняється давати дітям, навіть після термічної обробки.

Тому, слід зважити всю корисність і ризик в харчуванні молоком та обрати найрозумніший вихід – ПАСТЕРІЗАЦІЮ МОЛОКА, ПРИ НАЯВНОСТІ АЛЛЕРГІЇ — ВІДМОВА, ПРИ НЕПЕРЕНОСИМОСТІ ЛАКТОЗИ, ВИБІР —  КИСЛОМОЛОЧНІ ПРОДУКТИ.

Тим хто не переносить лактозу,  рекомендовано використання йогуртів домашнього приготування з пастеризованого молока. Але, саме з неправильним використанням йогуртниць пов’язана низка отруєнь, особливо у дітей.
Поширених помилок всього дві. Перша помилка — заквашувати  йогурти з покупних кисломолочних продуктів. Друга помилка — класти в молоко добавки (цукор, ванілін, мед, варення, ягоди, какао і так далі).  ПРАВИЛЬНЕ приготування йогуртів – додержання інструкції в приготуванні та відсутність додавання харчових інгредієнтів! Це моя особиста думка з практики. Харчуйтесь правильно та будьте здорові.

В. В. Ковальська,

 лікар загальної практики сімейної медицини,

 завідувач Вербківською АЗПСМ

Павлоградського РЦПМСД

 

 

Підготовлено за матеріалами:

д.м.н.А. Я.  Губергриця , Ю. В. Линевського

та інтерн- ресурсів