Побережись заздалегідь: сказ – смертельне захворювання!

Вже в перше  півріччя цього року в Дніпропетровської області офіційно зареєстровані випадки смерті від сказу. Тому, наш обов’язок  нагадати про небезпеку цієї  хвороби, яка потребує  настороги і обізнаності. Сказ-надзвичайно важке захворювання, яке без термінової вакцинації неминуче закінчується смертю. Є, також радісні повідомлення: з 25 липня 2016 року  в Україну вже доставили вакцину проти сказу , це означає, що в нашому районі вона буде вже в найближчі дні календарю.

Слід знати, що сказ у людини розвивається дуже рідко, якщо одразу після контакту з потенційним носієм вірусу вжити всіх профілактичних заходів. Хвороба у людей найчастіше пов’язана з пізнім зверненням укушених за медичною допомогою, з порушенням режиму під час проходження курсу щеплень чи незавершеністю курсу їх прийому. Більшість людей, які захворіли після контакту з хворою твариною, не зверталися за медичною допомогою.

Нагадуємо, сказ – вірусне захворювання, що передається від заражених тварин.

Джерелом вірусу є — домашні тварини: собаки та коти, гризуни,  рогатий скот, особливо небезпечні так звані  «міські» осередки, в яких вірус циркулює серед бродячих собак, які передають його сільськогосподарським тваринам;

та дикі тварини: кажані, їжаки, лиси, борсуки, вовки, зайці  та інші тварини.

Ознаки підозрілої поведінки тварин.

Період заразності у тварин починається за 3-10 днів до появи ознак захворювання і триває протягом всього періоду захворювання. Незрозуміла і неадекватна поведінка диких тварин – наприклад, вони приходять в населені пункти, наближені до людей, беруть їжу з рук, грають з собаками та дітьми. Це завжди повинно викликати побоювання, чи не хвора тварина, тому що така поведінка невластива диким представникам фауни. Поведінка ж домашньої тварини повинна насторожити,  в тому випадку якщо Ви замітили незвичну млявість, відмову від їжі та води, не типові звички, слюнотечіння.

Як відбувається зараження?

Зараження людини сказом відбувається при укусах або попаданні слини на пошкоджену шкіру людини. Вірус цієї хвороби передається зі слиною. Особливу небезпеку представляють укуси в кисті рук і голову. Уразливіший контингент – діти.

Якщо відбулись контактування з твариною? Що робити?

Першочерговим заходом є місцева обробка рани чи садни:  потрібно ретельно промити струменем води з господарським милом, накласти стерильну пов’язку. Після цього необхідно обов’язково звернутися до лікаря-травматолога –в лікарню за місцем проживання, який надалі буде займатися вашим лікуванням, і тому потрібно старанно виконувати усі його призначення.

Згадуємо особливості симптомів у людини.

Інкубаційний період захворювання триває мінімум 10 днів, а максимум може триває більше 1 року (в середньому – 1-2 місяців). Тривалість інкубаційного періоду залежить від кількості вірусів, що потрапили в рану, віку укушеного (у дітей інкубаційний період коротший, ніж у дорослих), обсягу ураженої тканини, відстані, що долається вірусом від місця ураження до центральної нервової системи.

Хвороба починається з появи сухості в роті, головного болю, загального нездужання, зниження апетиту, болю в м’язах і горлі, сухого кашлю, невеликого підвищення температури тіла, також можуть виникнути блювота і нудота. У 50-80% захворілих людей в місці укусу з’являються неприємні відчуття (тягнучі болі, печіння, підвищена чутливість, свербіж). Іноді рубець на місці укусу підпухає і знову червоніє. Хворий замкнутий, пригнічений, відмовляється від їжі, у нього порушується сон, його мучать жахливі сновидіння, він відчуває почуття туги і безпричинно страх.

Через 1-3 дня у хворої людини з’являються водобоязнь, тривога та неспокій. При спробі випити воду, а потім і при вигляді самої води, при звуку води, що ллється і навіть при одній лише згадці про неї у хворої людини з’являється почуття жаху, і виникають хворобливі спазми м’язів гортані та глотки, вона починає дихати шумно (у вигляді судорожних і коротких подихів). Судоми можуть розвинутися також від направленого в обличчя струменя повітря, від дотику до шкіри, шуму і яскравого світла. Хвора людина стає буйною і агресивною. У неї розвиваються паралічі, і порушується свідомість. Смертельний результат настає від паралічу дихальних м’язів.

Правила дезінфекції не відміняють.

У приміщенні, де знаходилася хвора сказом людина, необхідно провести ретельну дезінфекцію. Людям, на слизові оболонки або шкіру яких потрапила слина хворої на сказ людини, також потрібно пройти курс щеплень проти цього захворювання.

В побуті не завжди можна передбачити те, що ваша улюблена тварина захворіла на сказ. Тому не слід чекати ознак. Всі домашні тварини, з профілактичною метою, повинні бути вакциновані від сказу – щорічно, це беззаперечне правило.  Вакцинація  вбереже Вас та  Вашу родину від жахливої небезпеки.

 

В. З. Байрак

лікар – ортопед – травматолог

 Павлоградського районного ЦПМСД