Актуальні питання, які стосуються безробіття

                Усі, хто звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у пошуку роботи та виявили бажання в реєстрації, будуть зареєстровані, як такі, що шукають роботу.

Реєстрація особи як такої, що шукає роботу, провадиться за місцем проживання (реєстрації місця проживання) після пред’явлення паспорта і трудової книжки, а в разі потреби – військового квитка, документа про освіту або документів, що їх замінюють (ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-XII, зі змінами).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» не можуть бути визнані безробітними громадяни:

— віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності;

— які вперше шукають роботу і не мають професії, в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

— які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;

— які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Зауважимо, що статус безробітного дає особі право на отримання допомоги по безробіттю на умовах та в розмірах, визначених Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III, зі змінами, – стаття 22 та 23 Закону № 1533. Розміри соціальних виплат залежать від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, яку людина отримувала перед звільненням.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Умови, тривалість та розмір виплат допомоги по безробіттю визначається відповідно до статей 22, 23 та 33 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наголошуємо, що для отримання статусу безробітного, що дає право на виплату допомоги по безробіттю, у разі наявності такого права, людина особисто, на 8 день після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, подає до центру зайнятості заяву з інформацією про те, що вона не є найманим працівником, не уклала договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа-підприємець, копію довідки про ідентифікаційний номер, а також довідку про заробітну плату з останнього місця роботи.

Таким чином, допомога по безробіттю призначається на підставі: особистої заяви безробітного; довідки про середню заробітну плату за останнім місцем роботи; трудової книжки; пред’явлення свідоцтва про державне соціальне страхування (в разі наявності) чи іншого документа, що посвідчує особу.

Громадяни, зареєстровані в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку:

• з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи; державної реєстрації фізичної особи — підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо;
• поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
• вступу до навчального закладу з відривом від виробництва (за поданням громадянином заяви про зняття з обліку чи копії довідки-виклику);
• призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (за поданням громадянином заяви про зняття з обліку чи пред’явленням повістки);
• набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію;
• набуття права на пенсію відповідно до законодавства;
• смерті громадянина, який шукав роботу, або безробітного;
• подання письмової заяви до центру зайнятості про відмову від його послуг або з дати, зазначеної в заяві;
• подання письмової заяви до центру зайнятості про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку або з дати, зазначеної в заяві;
• з дня, що настає після зняття з реєстрації місця проживання у разі переїзду в іншу місцевість (район, місто) або закінчення строку реєстрації місця проживання;
• з дня, що настає після закінчення періоду пошуку роботи у разі відмови громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу вперше і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускників загальноосвітніх навчальних закладів, від професійної підготовки або влаштування на оплачувану роботу, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;
• з дня, що настає після закінчення періоду пошуку роботи у випадку дворазової відмови громадянина, зареєстрованого як такого, що шукає роботу, від підходящої роботи протягом тижневого терміну;
• виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

 

Павлоградське міськрайонне

управління юстиції