Міжнародний день боротьби з корупцією

Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається щорічно з ініціативи ООН                                     9 грудня.

У цей день в 2003 році у мексиканському місті Меріда у Мексиці на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції і вже 14 грудня 2005 року Конвенція набула чинності, як міжнародний правовий документ, обов’язковий до виконання її сторонами.

На кінець 2009 Конвенцію підписали близько 140 держав і близько 80 — ратифікували. Україна ратифікувала цю угоду 18 жовтня 2006 року.

Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція — перший документ такого роду. Він особливо важливий для країн, де корумпованість всіх структур завдає шкоди національному добробуту.

Спеціальний представник генерального секретаря ООН Ханс Кореллі, оголосивши про рішення заснувати Міжнародний день боротьби з корупцією, закликав представників більш ніж 100 країн, які зібралися на конференцію, підписати Конвенцію. Вона має стати важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, «що завдає шкоди розвитку країн і що представляє загрозу демократії і режиму правової держави».

 

Протиправна діяльність щодо українського громадянина неприпустима, — міністр юстиції Павло Петренко

09.12.2015

Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами її працедавця.

Єдиним працедавцем українських чиновників на усіх рівнях є український народ, інтереси якого мають бути 100% пріоритетом.

Починаючи з 2003 року весь світ відзначає Міжнародний день боротьби з корупцією                  9 грудня. Не зважаючи на те, що Україна ратифікувала міжнародну угоду проти корупції ще у 2006 році, відзначати не було причин — попередня влада лише імітувала боротьбу з корупціонерами.

Революція Гідності показала, що українці зробили свій однозначний вибір – виступили проти корупційних схем режиму Януковича, що наскрізь пронизали державні структури, душили бізнес, принижували людей. Боротьба з корупційною спадщиною режиму триває по сьогодні.

Протягом 2014 — 2015 років Мін’юст розробив десятки законів, направлених саме на боротьбу з корупцією, серед яких зміни до законодавства щодо арешту корумпованих чиновників та конфіскації їх майна, величезний антикорупційний пакет законів, якийзабезпечує створення нових органів реальної боротьби з корупціонерами, закони, що забезпечили відкриття реєстрів, демонополізацію та децентралізацію державних послуг.

Цим наша боротьба з корупцією не обмежилася. У 2015 році команда Мін’юсту зробила безпрецедентний для українських держустанов крок – кинула виклик побутовій корупції, що зачіпає життєві інтереси кожного українця. Так було запроваджено низку електронних онлайн-сервісів, адже корупції не має там, де не має контакту з чиновником — комп’ютер хабара не просить. З початку року онлайн-сервісами скористалися більше 2 млн українців для приватних потреб та бізнесу.

Реальні справи бачать як пересічні українці, так і наші закордонні колеги.  Недарма Віце-президент США Джозеф Байден під час свого виступу вчора сказав українським парламентаріям: «Корупція відбирає ресурси у народу, вона не допускає розвитку економіки, українці знають про це», — та висловив переконання, що Україні буде замало лише боротьби з корупціонерами, потрібно змінювати судову систему та прокуратуру, щоб злочинці не змогли уникнути відповідальності.

Боротьба з корупцією триває. Українське суспільство на вірному шляху до європейських цінностей та гідного життя — це зміни, що починаються з себе та стосуються кожного.