ВИМОГИ ДО НАЙМЕНУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ

Стаття 10 Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI (далі — Закон) визначає вимоги до найменування громадського об’єднання.

Найменування громадського об’єднання визначається рішенням установчих зборів під час його утворення.

Найменування громадського об’єднання складається з двох частин — загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об’єднання («громадська організація», «громадська спілка»).

Найменування громадського об’єднання викладається державною мовою. Громадське об’єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

Власна назва громадського об’єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об’єднань або громадських об’єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку.

ВАЖЛИВО! Власна назва громадського об’єднання не може містити:

1) найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);

2) власну назву громадського об’єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);

3) інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об’єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об’єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації.

Забороняється використання у власній назві громадського об’єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власна назва громадського об’єднання має містити інформацію про статус громадського об’єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське») та може містити інформацію про його вид («екологічне», «правозахисне» тощо).

Власна назва громадського об’єднання може містити ім’я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.

ВАЖЛИВО! Громадське об’єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації або прийняття в установленому цим Законом порядку повідомлення про його утворення. Забороняється використання найменування громадського об’єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об’єднання, без згоди такого громадського об’єднання для цілей, не пов’язаних з діяльністю цього громадського об’єднання.

Громадське об’єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління — з’їзду, конференції, загальних зборів тощо (далі — вищий орган управління).

Зміна найменування громадського об’єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об’єднання з додержанням вимог цього Закону та статуту об’єднання (за наявності).

 

ВАЖЛИВО! Також, при написанні найменування громадського об’єднання слід дотримуватись Вимог щодо написання юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 (далі — Вимоги).

Якщо громадське об’єднання утворюється у порядку визначеному Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» або якщо громадське об’єднання має намір набути всеукраїнський статус, то засновники зобов’язані вказати у власній назві громадського об’єднання відповідний статус («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське»). У інших випадках статус не зазначається.

Відповідно до пункту 1.8. розділу I Вимог найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.

 

Слід також зазначити, що статтею 90 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги до найменування юридичної особи.

Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов’язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

 

Головний спеціаліст реєстраційної служби                                                    Павлоградського міськрайонного управління юстиції                                                Волок В.О