НОВИЙ ЗАКОН «ПРО ПРОКУРАТУРУ»: ЯКІ ЗМІНИ НА НАС ЧЕКАЮТЬ?

14 жовтня 2014 року, Верховна Рада України в другому читанні ухвалила новий Закон України «Про прокуратуру» (далі – Закон).

Цим Законом визначено правові засади організації прокуратури України, систему прокуратури, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему і загальний порядок забезпечення діяльності прокуратури.

Згідно із Законом, «прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави».

Разом з тим, постає цілком справедливе питання, чи допоможе новий закон змінити ситуацію в одному із самих проблемних відомств правоохоронної системи?

Виходячи із функцій, які покладені Законом на прокуратуру:

 

• підтримання державного обвинувачення в суді

 

• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом

 

• нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

 

• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

прокуратура, за новим Законом позбавлена  функції загального нагляду. Слідчі функції передані Національному бюро розслідувань.

Законодавчим актом встановлено, що «на прокуратуру не може покладатися здійснення функцій, не передбачених Конституцією України».

Таким чином, у прокуратури залишається виключно функція процесуального керівництва, без дублювання функцій щодо безпосереднього здійснення дізнання та досудового розслідування, що говорить про зовсім інший підхід до органів прокуратури.

 

Організація  та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, Законом України  «Про прокуратуру» та іншими законами України,чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

В новому Законі докорінно змінено систему прокуратури України. Зокрема, буде сформовано трирівневу систему органів прокуратури: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. При цьому ліквідуються спеціалізовані прокуратури (транспортні, природоохоронні), а також міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно.

 

Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

 

Незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення.

На посаду прокурор призначається безстроково та може бути звільненим з посади лише у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, порушення ним вимог щодо несумісності, набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України « Про засади запобігання і протидії корупції», неможливості переведення на іншу посаду або відсутності згоди на це, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього, припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави, подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді, ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Крім цього, незалежність прокурора забезпечується порядком здійснення повноважень, визначених процесуальним та іншими законами, забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора, установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури, незалежним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім`ї, майна, функціонуванням органів прокурорського самоврядування.

Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Керівник регіональної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає  під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання його першим заступником, заступниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов’язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

Під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог закону.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та в порядку, визначених законом.

Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані в межах повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання відповідним прокурором.

Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, за його вимогою надається письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.

Прокурор не зобов’язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у зв’язку з наданням прокурором вищого рівня наказу або вказівки.

Надання незаконного наказу або вказівки чи його виконання, а також надання чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Важливу роль в незалежності прокурорів відіграє і порядок притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Згідно із законом питання про притягнення прокурорів вирішується виключно Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією після проведення дисциплінарного провадження. Право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із скаргою (заявою) про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розміщує на своєму веб-сайті рекомендований зразок скарги чи заяви.

 

В Законі України «Про прокуратуру»  є норма, яка дозволяє зовсім по новому підходити до підтримки прокурором звинувачення в суді, а саме:  виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.

Підставами, згідно яких прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, необґрунтоване зволікання з розглядом звернення, розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, порушення встановленого порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, порушення правил внутрішнього службового розпорядку, втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення, публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами, які мають єдиний статус, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі, незалежності прокурора яке забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності, забороною незаконного впливу, тиск чи втручання у здійснення повноважень прокурора, функціонування органів прокурорського самоврядування дає надію на докорінну зміну в функціонуванні цього важливого правоохоронного органу.

 

 

 

 

 

 

 

Начальник Павлоградського міськрайонного управління юстиції

Самоткан М.П.