приволчанка

Поштова адреса:

51490 Дніпропетровська область, Павлоградський  район, с.Привовчанське, вул. Шкільна, 32.

Відстань до районного центру 14 км.

Населення 1768 осіб.

Територія 15048,6540 га.

Під забудовою 425,1857га.

Ставків 140,2152 га.

Ріллі 7336,8793 га.

Пасовищ 2738,5231 га.

Ліс 2581,28 га.

Центральний населений пункт село Привовчанське:

Територія 156,1 га.

Населення 888 осіб.

Домогосподарств 329.

Населенні пункти:

с. Малоолександрівка – територія 128,2 га. населення 580 осіб. домогосподарств – 182

Заказники, заповідники, рекреаційні зони 2028,21 га.

Погляньте на карту нашого краю. Він покритий густою мережею річок.

По річках Вовчій, Терсі верхній, Терсі середній легко рухались човни з рибою та сіллю, а попід берегами скрипіли чумацькі вози запряжені волами, навантажені теж сіллю, рибою, або „заморськими товарами” .

Шлях був довгий і небезпечний. В любому місці могли наздогнати кримські татари, нагайці або Черкаси. На ніч чумаки зупинялись під крутими берегами рік, другий берег був пологий, багатий для випасу.

Таким зручним місцем для зупинки була низовина, де Терса впадає в річку Вовчу. Хтось перший зробив собі тут землянку чи курінь. Допомагав проїзним ремонтувати воза або кувати коней. Береги Вовчої виявились багатими на каолін. Глину з охотою брали собі подорожні щоб прикрасити свої хати – мазанки десь на Полтавщині чи Чернеччині… Так виникло наше село.

В 1857 році село стало власністю поміщика Дашкова, а потім перейшло під владу його зятя поміщика Батюшкова. Назву село на той час мало Прусенкове і мало 132 двори 813 чоловік населення.

В 1900 році село мало понад 150 дворів і простягалося від річки Терса кругом болота над річкою Вовча.

В 1905 році воду з болота спустили, посадили декоративні дерева, забудували вулиці. На честь сина Олександра ІІІ село Прусенкове поміщики Батюшкови перейменували в село Олексіївку.

Вже в грудні 1917 року в селах Павлоградщини було проголошено Радянську владу. Широко розгорнулася робота з налагодження господарського будівництва, піднесення сільського господарства.

Та мирну працю хліборобів порушила війна. Фашистські війська окупували село 12 жовтня 1941 року.

За післявоєнні роки село розбудувалося.

Тепер село називається Привовчанське, а сільська рада Привовчанською.

Територія Привовчанської сільської ради розташована в центральній частині Павлоградського району. Землі сільської ради межують із землями Зайцівської сільської ради Синельніковського району, землями Межирічської сільської ради, Богданівської сільської ради, Троїцької сільської ради, та Вербківської сільської ради Павлоградського району.

До складу сільської ради входять два населених пункти с.Малоолександрівка та с.Привовчанське.

Історичні пам’ятники:

  • Пам’ять про воїнів, які загинули в боях за свободу рідної землі увінчана в пам’ятниках.
  • Пам’ятник воїнам – односельцям
  • Учасникам Великої Вітчизняної Війни
  • Пам’ятник визволителям села від німецько-фашистських загарбників
  • Братська могила
  • Пам’ятний знак жертвам голодомору в с.Малоолександрівка.

Видатні особистості:

  • Столяренко Павло Сергійович (1919-1998) – колишній голова колгоспу ім. Дзержинського.
  • Фандій Іван Тимофійович (1932-1996) – комбайнер, герой Соціалістичної праці.

З вдячністю односельців вшановують та пам’ятають жителів, які клопіткою працею зробили важливий внесок в розвиток села і всієї країни.

В 70-80 роки орденами та медалями нагороджені: Крупська К.П. – „Орден Леніна”, Волков О.О. – орден „Трудового Червоного прапора”, Волкова Н.Ф. – орден „Трудового Червоного прапора”, Ярошенко П.Т. – орден „Трудового Червоного прапора”, Ус Г.А. – орден „Трудового Червоного прапора”, Орєхова А.Ф. – орден „Знак пошани”, Тронь В.О.- орден „Знак пошани”, Крупський В.М. – орден „Знак пошани”, Фоменко Г.Ф, – орден „Трудової слави ІІІ ст.”, Філіпова Н.А. – орден „Знак Пошани”, Савеленко Л.В. – „Орден Леніна”, Базарна М.І. – „Знак Пошани”, Назаренко В.М. – „Орден Леніна”, Ситенко Г.І.- „Орден Леніна”, Скубак П.Я. – орден „Трудового Червоного прапора”, Чернишенко В.Я. – орден „Трудового Червоного прапора”, Киричок Ф.А. – орден „Трудового Червоного прапора”, Дяченко М.А.- „Орден Леніна”, Токаренко Н.М. – орден „Трудового Червоного прапора” та інші.

В селі виросли трудові династії Скубаків, Калитів, Голосних, Киричків, Могилів, Красюків.

Село славиться народними умільцями: Соловйов В.М.- художник, Крупський Ю.А.- умілець по виробленню виробів з природного матеріалу, Ярошенко С.В. – коваль, Крупська О.Ф., Скубак Л.І., Данилова Л.М., – вишивальниці, роботи яких не раз відзначались на районних та обласних конкурсах.

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. К.Маркса, 98, каб.201, тел: (05632) 6-15-32

baner
baner
baner
baner