На Дніпропетровщині з початку року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (з урахуванням єдиного соціального внеску) склав 33 млрд. 982 млн. грн. у тому числі:

— до державного бюджету – 13 млрд. 161,7 млн.грн.;

— до місцевих бюджетів – 7 млрд. 454,9 млн. грн.;

— по єдиному соціальному внеску – 13 млрд. 365,5 млн. грн.

Порівняно з відповідним періодом 2013 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів зріс на  2 млрд. 584,5 млн. грн., або на 8,2 відс. (з 31,4 млрд. грн. у січні-вересні 2013 року до 34,0 млрд. грн. у січні-вересні 2014 року), у тому числі:

— до загального фонду державного бюджету – зростання на 1 млрд. 558,6 млн. грн., або на 13,5 %;

— до місцевих бюджетів – зростання на 554,3 млн. грн., або на 8 %;

— по єдиному соціальному внеску — зростання на 628,1 млн. грн., — 4,9 %.

 

 

Платник єдиного податку та зовнішньоекономічна діяльність

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці.

Фізична особа-підприємець-платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Спрощена система оподаткування у разі поновлення реєстрації підприємця

У разі, якщо фізична особа-підприємець, яка на початок поточного року застосовувала спрощену систему оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів, а не спрощеної системи оподаткування. Така особа не може повернутись у поточному році на «спрощенку», оскільки вже скористалася своїм правом на її застосування у цьому році. Водночас з 1 січня наступного року перейти на спрощену систему вона може.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, якщо він подасть заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Однак, перехід на спрощену систему оподаткування можна здійснити один раз протягом календарного року. Недотримання цієї вимоги є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта як платника єдиного податку.

Несвоєчасна сплата податків з вини банку

Терміном сплати податків є період з моменту виникнення податкового боргу платника податків зі сплати конкретного виду податку до останнього дня терміну сплати такого податку. Податок, який не був сплачений в установлений термін, вважається не сплаченим своєчасно.

Термін сплати встановлюється для кожного податку окремо. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити зазначену ним у декларації суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, передбачених ПК (наприклад, для сплати податку на доходи фізичних осіб). При цьому термін сплати податків не переноситься у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. Якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму такого податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації, без урахування перенесення строків подання звітності в зв’язку з вихідними або святковими днями.

За несвоєчасну сплату або несплату податків Податковим кодексом України передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Крім штрафів за несвоєчасну сплату або несплату податку також нараховується пеня  із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з цих ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення.

Суб’єкт господарювання звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування таких податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, якщо порушення строку перерахування відбулось з вини банку. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ. Окрім того, банк  несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо в майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Отже, при порушенні термінів сплати або неперерахування платежів податків та зборів з вини банку суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Вимогиелектронної звітності

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами Міндоходів пізніше встановленого терміну, вважається поданою з порушенням терміну.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому стандарту; підтвердження електронним цифровим підписом платника податків та його посадових осіб; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Після того як платник відправив податковий документ в електронному вигляді органи Міндоходів проводять його розшифрування, перевірку цифрового підписку та відповідності електронного документа затвердженому формату. Наступний етап: платнику приходить перша квитанція, яка є підтвердженням передачі його звітів засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається на електронну адресу, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо перша квитанція не надійшла, то податковий документ вважається неодержаним.

Про те, що податкові документи прийняті та з ними все гаразд, свідчить друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого документа, відповідність податкового документа затвердженому формату, результати перевірки цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція із зазначенням причин неприйняття.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів Міндоходів є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Якщо платник податків надіслав кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, що надісланий останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

 

 

 

 

Схожі публікації:

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. Цунтральна, 98, каб.201, тел: (0563) 20-63-32

baner
baner
baner
baner