cnap
baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner

В’ячеслав Максимович Чорновіл народився 24 грудня 1937року (за документами – 1 січня 1938 року) в с. Єрки, Черкаської області в родині сільських учителів. Відомий літературний критик, публіцист, діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу. Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975), Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1996) у галузі журналістики й публіцистики, нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня (1997), йому присвоєно звання Герой України — (2000) (посмертно).

Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє

життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи… І

якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б

обрав життя, яке прожив.

За своє життя був кілька разів ув’язнений за «антирадянську пропаганду» (1967—1969, 1972—1979, 1980—1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні.

З вересня 1989 року почалась його політична діяльність – В’ячеслав Чорновіл став членом Руху та його Великої Ради. У 1990 році був обраний депутатом Львівської обласної ради та Верховної Ради України. Восени 1991 року Вячеслав Чорновіл став кандидатом у Президенти України (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). У жовтні 1991 року на Великій козацькій раді його було обрано гетьманом українського козацтва.

Народний депутат України двох скликань — 1994 і 1998 років, керівник депутатської фракції Народного Руху України. З 1995 року член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Шеф-редактор незалежної громадсько-політичної газети «Час/Time» (з січня 1995 до травня 1998) і «Час» (з жовтня 1998 до березня 1999).

Такою є зовнішня канва хроніки його життя.

В’ячеслав Максимович пройшов по життю як журналіст, філософ, стратег і з цього шляху жодного разу не зійшов. Та все одно найважливіше: він був не з бронзи і не з мармуру. Він був весела й жива людина, з усіма рисами живої людини; вони лише відтіняли його масштаб, його дар схоплювати проблему зразу і в цілому, його вміння передбачати й вести…

Чорновіл ніколи не співав з чужого голосу, нікому не підспівував; говорив, що думав, — думав, що говорив. Він був і залишився опозиціонером до всього, що гальмувало шлях до незалежності України, до Моральної Людини, до Бога; і там, у таборах, і тут, у новій і ще не оформленій реальності.

Отож, нехай Бог допоможе і нам з вами зрозуміти Вячеслава Чорновола.

Зробити те, що йому не вдалося зробити за життя.

Схожі публікації:

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. Цунтральна, 98, каб.201, тел: (0563) 20-63-32

baner
baner
baner
baner