baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner

Відповідно до Указу Президента від 19 серпня 2008 року № 725/2008 „Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” орендна плата по 9151 договорам оренди землі збільшена до 3 % і більше від нормативної грошової оцінки землі – це у двічі вища, ніж попередня та становить в середньому по району 597,02 грн. за 1 га в рік.

На території району числиться 3220 га зрошувальних земель. В зв’язку з виходом з ладу зрошувальної системи, землі не зрошуються і використовуються як богарні.

Ґрунтове обстеження земель на території району проводилось у 1986 році і на даний час потребує поновлення.

Землі населених пунктів займають 7913,5 га.

З загальної кількості земель населених пунктів право приватної власності набуто громадянами для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства на площі 4,7 тис.га, на які одержано 7709 державних актів на право власності на земельну ділянку.

Планово-картографічний матеріал, яким користується сільська рада застарілий та останній раз поновлювався у 1994 році при розпаюванні КСП і на даний час не відповідає дійсності та потребує корегування.

Згідно Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

На підставі статті 18 цього закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше як один раз у 7-10 років.

На території Павлоградського району проведена грошова оцінка земель у всіх 39 населених пунктів у 1998-2000 роках.

Для більш об’єктивного визначення розміру орендної плати, сплати земельного податку та приведення нормативної грошової оцінки населених пунктів до вимог діючого законодавства, на виконання Програми розвитку земельних відносин Павлоградського району на 2011-2018 роки та відповідно до затвердженого план-графіку повторного проведення робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів у 2012 році на території Павлоградського району між ліцензіатами – ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ТОВ «Дніпроленд», ТОВ «ІНСІТІ» та сільськими радами укладено договори на підготовку технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Роботи виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, коштів, які надійшли у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, субвенцій обласного – 135,3 тис. грн. та районного – 67,9 тис. грн. бюджетів.

 Станом на 28 листопада 2012 року підприємствами-ліцензіатами – ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ТОВ «ІНСІТІ» виготовлені технічні документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та передані до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області для проходження державної землевпорядної експертизи.

 Економічна ефективність введення у 2013-му році в дію оновленої нормативної грошової оцінки земель населених пунктів дасть змогу збільшити доходи від сплати орендної плати фізичних та юридичних осіб у 3-5 разів (від 300 до 500 тис. грн. в порівнянні з 2012 роком – близько 100 тис. грн. ).

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь за межами населених пунктів проведена станом на 01 липня 1995 року в розрізі колективних сільськогосподарських підприємств, які на сьогоднішній день не існують.

Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів не проведена взагалі. Існує нормативна грошова оцінка на окремі земельні ділянки, яка виконана за власні кошти землекористувачів.

            Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель повинна відповідати вимогам Закону України „Про оцінку земель”. З 01 січня 2013 року вступає в силу нова методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), яка затверджена постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278.

Занепокоєність викликає стан проведення інвентаризації земель під об’єктами соціального направлення на селі. Відділом направлені листи керівниками відповідних установ та головам сільських рад. На сьогодні вказані роботи виконані частково, а саме оформлені правовстановлюючі документи на будинок Привовчанської та Богданівської сільських рад, стадіони на території Привовчанської та Троїцької сільських рад, дошкільні навчальні заклади в с. Вербки та с. Привовчанське, крім того на території Привовчанської сільської ради оформлені документи під сільським клубом та будинком культури. Також оформляються земельні ділянки під 6 навчальними закладами.

Землі історико-культурного призначення складаються на площі – 92,53 га, які включено до Державного реєстру. У 2006 році на замовлення обласного центру історико-культурних цінностей проведено інвентаризацію курганів, але до цього часу матеріалів інвентаризації не затверджено, межі охоронних зон в натурі не встановлено.

Землі лісового фонду становлять 13357,8294 га.

Але є необхідність у додатковому створенні захисних масивів та полезахисних лісосмуг (заліснення неугідь, малопродуктивних земель) спрямованих на охорону навколишнього середовища, залісненню річок та водойм, створення протиерозійних насаджень на території балок та ярів.

Проведена інвентаризація земель, що перебувають в постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, на загальній площі 4003,7236 га, видано 20 державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Землі під водою займають – 2875,95 га і відносяться до земель водного фонду загальнодержавного значення.

На території району знаходяться 43 ставка, з них землі 25 ставків проінвентаризовано та встановлено межі прибережних захисних смуг.

На території району межі прибережних захисних смуг річок не встановлено.

Проекти відведення земельних ділянок виготовлюються виключно за кошти землевласників і землекористувачів.

Станом на 20 листопада 2012 року ВАТ „Павлоградвугілля” передано в оренду 7,4 тис.га земель. Розмір орендної плати за використання земель промисловості, нормативна грошова оцінка яких не проведена, складає 30% від одиниці площі ріллі по області, що становить 6510,41 грн. за 1 га в рік (у 2011 році – це становило 3707,52 грн. за 1 га в рік). У 2012 році здійснено реєстрацію додаткових угод до договорів оренди землі по ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що збільшить надходження до бюджету у 2013 році майже на 3 млн.грн.

У рамках соціальних ініціатив Урядом було прийнято постанову № 808, а також закон про зміни до державного бюджету на 2012 рік, які дозволили з 12 жовтня зробити безоплатними адміністративні послуги для громадян, що надаються Відділом.

До кінця цього року при оформленні документів громадяни зекономлять в середньому близько 200 гривень на кожній ділянці. А оскільки у багатьох селян пай чи город складається із кількох ділянок, то це дозволить їм зекономити 400-600 грн.

Протягом 2011 року Відділом надано адміністративних послуг на суму 311,5 тис.грн., а у 2012 році – 414,1 тис.грн., що перераховані до державного бюджету.

З метою прискорення і поліпшення обслуговування громадян у Відділі збільшена кількість кадастрових реєстраторів і становить 3 особи.

Станом на 20.11.2012 р. з початку року у Відділі було зареєстровано та видано громадянам 733 державних акта на право власності на земельні ділянки, 11 державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, 1529 договорів оренди землі, проставлено 80 відміток про перехід права власності громадянам.

Для підвищення якості виконання землевпорядних робіт прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та земле оціночних робіт». Цим законом запроваджується персональна відповідальність спеціалістів, які здійснюють безпосередньо роботи із землеустрою та оцінки земель. Замість ліцензування юридичних осіб запроваджується сертифікація фізичних осіб.

02 жовтня 2012 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», який набуває чинності 06 грудня 2012 року.

Цим Законом зокрема внесені зміни до статті 20 Земельного кодексу України щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення”;

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

1. щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, – сільською, селищною, міською радою;

2. щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, – районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Стаття 1861 викладена в такій редакції:

Стаття 1861. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

1. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

2. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об’єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з природоохоронним органом;

історико-культурного призначення, земельної ділянки, розташованої на території історичних ареалів населених місць, земельної ділянки, на якій розміщені об’єкти культурної спадщини, підлягає також погодженню з органом охорони культурної спадщини;

лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з органом лісового господарства;

водного фонду підлягає також погодженню з органом водного господарства.

4. Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів виконавчої влади, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, – завірені ним копії проекту.

5. Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій – третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

6. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи”.

З 01 січня 2013 року відбудуться зміни і у Земельному кодексі України, в першу чергу відбудуться зміни у повноваженнях органів щодо надання земельних ділянок, а саме стаття 122 у новій редакції:

 1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

 2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

 3. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

 а) ведення водного господарства;

 б) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

 в) індивідуального дачного будівництва.

 4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

 5. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

 6. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

 7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

 8. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.

 9. Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.

Законом України від 06 вересня 2012 року № 5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» стаття 117 викладена в наступній редакції:

Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність

1. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

2. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

3. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у державну власність”;

Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про розмежування земель державної та комунальної власності” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 411; 2008 р., № 27-28, ст. 253; 2009 р., № 23, ст. 281; 2012 р., № 8, ст.61).

3. З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах “а” і “б” пункту 4 цього розділу.

4. У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті “а” пункту 3 цього розділу.

5. Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

6. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів – сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів – органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

7. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

8. У разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.

9. Право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

10. Рішення про затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені до набрання чинності цим Законом, разом з витягами із таких проектів із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, які відносяться цими проектами до державної чи комунальної власності, є підставою для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки.

11. Матеріали проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, розроблених, але не затверджених до набрання чинності цим Законом, можуть використовуватися при розробленні схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, матеріалів інвентаризації земель, а також іншої документації із землеустрою.

12. Кабінету Міністрів України:

протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

протягом року з дня опублікування цього Закону:

забезпечити оформлення органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки державної власності без документів, що посвідчують право користування ними;

забезпечити визначення будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна державної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права.

13. Органам місцевого самоврядування протягом року з дня опублікування цього Закону:

забезпечити оформлення комунальними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки комунальної власності без документів, що посвідчують право користування ними;

забезпечити визначення будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права.

Заступник начальника Відділу –

заступник голови Комісії з

проведення реорганізації   І.В. Загорулько

Схожі публікації:

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. Центральна, 98, каб.201, тел: (0563) 26-96-04

baner
baner
baner
baner