baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner
baner

Трансформація системи охорони здоров’я стосується кожного. Її мета — забезпечити громадянам України рівний доступ до якісних медичних послуг, в результаті змін орієнтувати систему так, щоб у центрі її був пацієнт. Бачення  системи охорони здоров’я після проведення реформи: ефективна і доступна система охорони здоров’я, що відповідає потребам населення України.

Реалізація реформи системи охорони здоров’я в Павлоградському районі розпочалась з 2011 року, так як  Дніпропетровська область була в пілотному проекті реформи первинної медичної допомоги, тоді як в Україні  реформа стартувала з  2018 року, а деякі напрямки реалізуються і сьогодні.

Структура сфери  охорони здоров’я Павлоградського району складається з:шести лікарень: КНП “Павлоградська міська лікарня №1”, КНП “Павлоградський пологовий будинок”, КНП “Павлоградська  лікарня інтенсивного лікування”, КНП “Юр’ївська лікарня”, КНП “Тернівська центральна  міська лікарня”, шести центрів первинної медико-санітарної допомоги (Павлоград-1, Тернівка-1, Вербки-1, Юр’ївка-2, Богданівка-1);

-двадцяти семи амбулаторій загальної практики — сімейної медицини  (м.Павлоград-9,м. Тернівка-3, Вербківська сільська рада -2, Юр’ївська селищна  рада-5, Богданівська сільська рада — 8), двадцяти  п’яти  фельдшерсько-акушерських пункти (Вербки -7, Юр’ївка -8, Богданівка -10).

Попри епідемію COVID-19 з 1 квітня  2020 року  в Україні стартував другий етап медичної реформи, однієї із ключових реформ країни, яка змінила принципи фінансування вторинної та третинної ланок надання медичної допомоги.  Вона полягає у зміні системи фінансування закладів вторинної та третинної ланок за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». У 2018 році за такою схемою почали працювати заклади первинної ланки — амбулаторії, у яких пацієнтів приймають сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Тепер зміни стосуватимуться спеціалізованих лікарень.

Програма медичних гарантій передбачає для пацієнтів низку безкоштовних послуг.  Усього в Україні визначили 27 пакетів безкоштовних послуг, які мають фіксовану ціну і за які платитиме не пацієнт, а Національна служба здоров’я  Ще до старту нової програми державні медичні заклади країни пройшли юридичну та кваліфікаційну підготовку. Вони переоформлювалися на комунальні некомерційні підприємства, готували перелік послуг, які можуть надати пацієнтам, під’єднувалися до єдиної електронної системи eHealth.

В цей період за рахунок субвенцій з державного бюджету будувались нові амбулаторії згідно типових проектів та закуповувались легкові автомобілі для сімейних лікарів. В Павлоградському районі були збудовані нові амбулаторїї.

В селі Богданівка та  селищі Юр’ївка,  забезпечено десять  сімейних лікарів автомобілями марки “Рено Дастер” , “Пежо” та “Опель”.

Наступним етапом стало підписання офіційних договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Це новий орган, створений у 2017 році, який  як національний страховик тепер розподілятиме кошти серед лікарень за лікування пацієнтів.

Заклади охорони здоров’я Павлоградського району отримали статуси комунальних некомерційних підприємств і уклали договори про надання медичних послуг з Національною службою здоров’я України. Центри первинної  медико-санітарної  допомоги  у 2018 році,  лікарні  у   2020   році.

Реформа передбачає, що пацієнти тепер зможуть обрати будь-який медичний заклад країни — незалежно від місця проживання — і безкоштовно скористатися певними послугами. Для консультації вузькопрофільного спеціаліста необхідно отримати направлення у сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, з яким у пацієнта підписана декларація.

Кожна лікарня має перелік послуг, якими можна скористатися безкоштовно: хірургічні операції, пологи, лікування інфаркту, інсульту, туберкульозу тощо. Без направлення можна звертатися до гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога. Чіткий  перелік   послуг  по  кожній  лікарні  можна  знайти на   сайті  НСЗУ   або  дізнатися безпосередньо в медичному закладі.

Результати впровадження принципу «гроші йдуть за пацієнтом» показують, що заклади почали існувати . Заклади з більшою кількістю декларацій з пацієнтами  отримують більше коштів, ніж заклади з меншою кількістю. На перший  погляд все справедливо. Але, не було враховано специфіку сільської місцевості. Якщо в амбулаторії звільнявся єдиний лікар, то кошти за деклараціями не надходили. Немає лікаря — немає коштів. Виникає потреба у залученні коштів від громад. Раніше державі доводилося фінансувати лікарні з розрахунку за площу, кількість ліжкомісць і ставок медперсоналу. Тобто держава сплачувала за те, що заклад існує, а не за те, що він надає медичні послуги. Тепер же відповідальність за розвиток лікарень покладають на місцеву владу та керівників закладів, які мають перетворитися на ефективних менеджерів.

Втілення другого етапу реформи припало на епідемію в Україні COVID-19.  Але медична реформа в Україні продовжується, з урахуванням викликів, які  створює  пандемія  коронавірусу,  та  з  обов’язковими стимулами для медичних працівників. Епідемія коронавірусної інфекції  не дала змоги повністю реалізувати принцип “гроші ходять за пацієнтом“, але  стало очевидним  необхідність перегляду кількості медичного персоналу, особливо допоміжного.

Відправна точка недостатнього фінансування галузі охорони здоров’я з державного бюджету полягає в заниженому значенні капітаційної ставки на первинну медичну допомогу, яка не збільшується пропорційно росту цін або росту середньої заробітної плати.  Замість перерахунку ставки були поради звільнити середній медичний персонал, лаборантів, водіїв, господарських робітників, акушер-гінекологів, стоматологів, розділити центри на окремі амбулаторії, закрити фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти, ущільнитись в приміщенні. Це призвело до значних скорочень персоналу та погіршення надання медичної допомоги. Що підтвердилось під час пандемії коронавірусної інфекції. Але на території Павлоградського району цього вдалося уникнути завдяки фінансовій підтримці громад.

Будь-яка реформа потребує значних грошових вкладень. Дійсно, на початку реформи державою були виділені значні кошти на навчання сімейних лікарів та медичних сестер загальної практики – сімейної медицини, облаштування  сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів медичним обладнанням та приведенням до будівельних норм приміщень. Це мало велике значення, тому що деякі будівлі не були пристосовані для надання медичних послуг.

Центри первинної медико – санітарної допомоги  відіграють важливу роль у боротьбі з пандемією: проведення щеплень відповідно до графіку, проведення флюорографічних обстежень, проведення лабораторних аналізів штатними лаборантами, проведення УЗД-досліджень на обладнанні, придбаному за кошти громади, ведення вагітності, відвідування паліативних хворих, щоденні поїздки за вакциною і надання до обласної лабораторії матеріалів та багато інших функцій. Заклади повністю забезпечені  комп’ютерною та оргтехнікою для ведення записів в електронній системи охорони здоров’я, виписки електронних лікарняних, занесення даних про щеплення для ковідних сертифікатів, виписування рецептів за державною програмою “Доступні ліки”. Для постійного зв’язку з хворими були придбані мобільні телефони. Установлено програми для спілкування з людьми з проблемами мови та слуху, що є однією  з вимог Національної служби  здоров’я України.

Реформа в охороні здоров’я надала свободу закладам, але без підтримки місцевих громад роботу медичних закладів уявити неможливо. Тільки завдяки реальній підтримці громад  Павлоградського району вдалося зберегти лікарів, навчати інтернів на наших базах, залучати молодих спеціалістів, відшкодовувати вартість пільгових медикаментів, розширювати коло наданих медичних послуг. Все це проводиться в межах місцевих програм “Здоров’я громади на 2019-2023  роки”.

Епідемія COVID-19 як допомогла відкрити недоліки медреформи, так і дала можливість більш структуровано підійти до формування системи охорони здоров’я.                                              

Перший недолік – кадри

Ми зіштовхуємося не лише з відтоком кадрів, але й з великим небажанням працювати в установах, які постійно реформують.

Другий недолік – слабке лабораторне забезпечення

Пандемія показала, що державні лабораторії виявилися неготовими до великого потоку досліджень.

Проблема полягає не лише в цьому – це і застаріле обладнання, і негнучка нормативна база, відсутність акредитації по деяких лабораторіях тощо. Це ставить нам завдання розбудувати потужності та потенціал лабораторної мережі.

Треба переглянути функції та наповнення референс-лабораторій, запровадити нові методи діагностики, оновлювати нормативну базу.

Третій недолік – законодавча розрегульованість

Довгий процес реформування показав, що законодавчі зміни потребують комплексності. Такі зміни мають бути не лише узгоджені за суттю, але й за часом.

Під час пандемії доводиться  терміново врегульовувати нюанси, щоб система працювала і могла протидіяти загрозі.

Та були і плюси

Наприклад, запустили електронний обмін повідомленнями між первинною ланкою та лікарями-епідеміологами, стандартизували епідрозслідування випадків, впровадили єдину електронну інформаційну систему для лікарів-епідеміологів.

Майже 10 років цю систему розробляли, адаптовували, налаштовували. Зараз майже кожен діагноз коронавірусної хвороби автоматично передається в системі до лікаря-епідеміолога. Із січня 2021 року скасували паперовий носій. Це перший крок до скасування паперового документообігу між лікарями-практиками та епідеміологами.

Нова система фінансування охорони здоров’я, яку розбудовує НСЗУ, є особливо ефективною в умовах, коли країна змушена боротися з пандемією коронавірусу.

НЗСУ має договір з практично всіма комунальними медичними закладами, які надають весь спектр медичної допомоги. Прямий договір та механізм отримання коштів безпосередньо лікарнею дозволить швидко та ефективно розподіляти кошти саме туди, де вони будуть найбільше потрібні, — залежно від рівнів поширеності вірусу в різних регіонах України. А це дуже актуально в ситуації пандемії, яка постійно змінюється і вимагає все нових і нових ресурсів.

Ще одна велика перевага нової системи — наявність достовірних електронних даних.  НСЗУ володіє оперативною інформацією з єдиного джерела завдяки Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та іншим онлайн-інструментам. Наявність цих електронних даних дозволяє приймати вчасні та ефективні управлінські рішення, необхідні для подолання пандемії. Система, яку розбудовує НСЗУ, якнайкраще підходить для оперативного реагування на ситуацію з коронавірусом та економічною кризою. Це — прогнозованість, це — інструмент ефективного використання коштів, гнучкість у методах оплати.

За дорученням Президента України Володимира Зеленського, в найближчий  час урядом  буде  розроблений та затверджений стратегічний план розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року з  визначенням  термінів, відповідальних за виконання та чіткі механізми для забезпечення рівного доступу громадян України до своєчасної, безпечної та якісної екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги, а також реабілітації у сфері охорони здоров’я.

 

Схожі публікації:

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. Центральна, 98, каб.201, тел: (0563) 26-96-04

baner
baner
baner
baner