Через систему державних закупівель перерозподіляється значна частина фінансових ресурсів держави. Лише у 2014 році за результатами процедур закупівлі товарів, робіт і послуг укладено 63989 договорів на загальну суму понад 113 млрд грн. При цьому фахівцями одностайно визнається надвисокий рівень корупції у сфері державних закупівель. За висновком колегії Рахункової палати протягом дії Закону України No2289 від 1 червня 2010 року «Про здійснення державних закупівель» (з 2010 року до квітня 2014 року) не забезпечено дотримання принципу прозорості та конкурентності у зазначеній сфері.

Певним поступом у подоланні проблем неефективного використання бюджетних коштів вважається прийняття нового Закону України «Про здійснення державних закупівель» No 1197-VII (далі Закон), метою якого визначено запобігання проявам корупції у сферідержавних закупівель.

Запобігання корупційним діям і зловживанням закріплено також одним із принципів здійснення закупівель (ст.3 Закону).

Водночас ретельний аналіз положень цього Закону свідчить, що безпосередню антикорупційну спрямованість має лише норма, закріплена у п.2 ч.1 ст.17, згідно з якою замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов‘язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо службову (посадову) особу учасника або учасника

попередньої кваліфікації, яку уповноважено учасником або учасником попередньої кваліфікації представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення.

Законом України «Про запобігання корупції», який введено в дію з                                     26 квітня 2015 року, перелік підстав для відхилення замовником пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної, цінової пропозиції) учасника доповнено випадком, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов‘язані з корупцією правопорушення, або зазначена юридична особа не має антикорупційної програми чи уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони є

обов‘язковими відповідно до закону. До Єдиного реєстру вносяться відомості про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально- правового характеру у зв‘язку з вчиненням корупційного правопорушення. Підстави для застосування цих заходів визначено у ст.96 -3 Кримінального кодексу України.

За своїм змістом антикорупційні обмеження при здійсненні державних закупівель спрямовані на унеможливлення участі в конкурсних процедурах учасників, на яких було покладено відповідальність за порушення законодавства про засади запобігання корупції. Правовим наслідком укладення замовником договору про закупівлю із таким переможцем є підставою для визнання його недійсним.

Водночас слід зауважити, що механізм реалізації зазначених антикорупційних обмежень недостатньо врегульований. Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим вимогам згідно із законодавством. Однак, форми такого підтвердження законодавством не передбачено, що може призвести до вільного, чи навіть суперечливого, трактування вказаних положень.

Зокрема, у ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено порядок одержання відомостей із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов‘язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції. Інформація з Єдиного реєстру про внесення відомостей про особу до зазначеного реєстру або про відсутність відомостей про таку особу подається у разі звернення фізичної особи (уповноваженої нею особи) або уповноваженого представника юридичної особи щодо отримання відомостей про себе або юридичну особу, яку він представляє. Щоправда, законом також встановлено обов‘язок Національного агентства забезпечити оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов‘язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. Отже, замовник може вимагати подачі письмового витягу (виписки, інформаційної довідки) з Єдиного реєстру, в той час, як учасник конкурсних торгів посилатиметься на відкритий безоплатний цілодобовий доступ до цього реєстру та можливість замовника самостійно перевірити дотримання визначених законом вимог.

Усуненню такої двозначності мала би сприяти антикорупційна експертиза проекту Закону на стадії його підготовки. В свою чергу, згідно з ст.55 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядком проведення антикорупційної експертизи вказаній експертизі підлягають чинні нормативно — правові акти щодо конкурсних (тендерних) процедур.

Враховуючи вищевикладені законодавчі положення, вчинення особою правопорушень, пов‘язаних з корупцією, не є перешкодою для участі в конкурсних процедурах при здійсненні державних закупівель.

Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» такі діяння не містять ознак корупції, але порушують встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинені відповідним суб‘єктом і за них встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Проте дана концепція розмежування корупційних правопорушень не знайшла свого остаточного закріплення в законодавстві, яким передбачено види юридичної відповідальності за їх вчинення.

Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України»                                 від 14 жовтня 2014 року N 1698-VII, статтю 45 Кримінального кодексу України доповнено приміткою, згідно з якою (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року No198-VIII) корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368–369-2 цього Кодексу.

Перелік кримінальних правопорушень, пов‘язаних з корупцією, у КК України не визначено. Натомість із введенням у дію Закону України «Про запобігання корупції» назву глави 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції: «Адміністративні правопорушення, пов‘язані з корупцією». Відтак вчинення будь-якого з таких правопорушень не обмежуватиме дієздатність особи у сфері закупівлі товарів, робіт та послуг.

 

 

 

Схожі публікації:

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. Цунтральна, 98, каб.201, тел: (0563) 20-63-32

baner
baner
baner
baner