Корупція як соціальне явище притаманне практично кожній державі світу. В Україні сам феномен корупції та засобів її приборкання став самостійним предметом дискусій як органів влади на всіх рівнях, так і опозиції, виступаючи інструментом політичної боротьби. На державному рівні постійно приймалися закони, концепції та програми протидії корупції. Втім, як показує практика, поширення корупції зберігає свої масштаби, а методи подолання корупції в Україні залишаються малоефективними. Причиною цьому є недостатня суспільна реакція на системність корупції, відсутність інтегративного антикорупційного підходу громадян, громадських організацій, держави, адже лише за сполучення таких двох чинників політичного та суспільного характеру така боротьба може принести реальні результати.
Корупція – явище, що виникає майже одночасно із виникненням держави, й тому безперечно, викорінити корупцію так само важко, як подолати злочинність. Однією з причин цього є той факт, що системна корупція є ознакою бідних країн, в яких суспільство та його інститути надзвичайно слабкі, й корупція виступає як атрибут управління на рівні державних установ та посадових осіб, залишаючись гальмом формування правової держави та виникнення і розвитку інститутів громадянського суспільства.
Такий стан речей негативно впливає на всі суспільні сфери, особливо економічну, адже у такому разі а ні ринкові реформи, ні економічна політика держави в цілому не можуть набути соціальної спрямованості. У країнах розвинутої демократії корупція вважається відступом від певної соціальної норми, оскільки в такому разі корупційні зв’язки і прояви набувають загрозливих для суспільства масштабів і характеру. У випадку системної корупції стає складним завданням навіть визначення суб’єктів протидії корупції, тобто корупція загрожує національній безпеці країни, становить небезпеку, перш за все, як сфера зловживань, що вражає структури влади і поширюється на все суспільство. У такому разі, корупція – це зловживання державною чи іншою владою для особистого збагачення.
У той самий час, боротьбу проти корупції не слід і надмірно політизувати, особливо, коли вона має виключно економічний чи побутовий характер або є проявом зловживання службовим становищем чиновників. Фактично, питання сьогодні стоїть надзвичайно гостро: або вдасться подолати корупцію або вона остаточно переможе, вразивши й ті сфери буття, де її ще немає, й зруйнувавши наріжні засади нового життя, які й без того є досить хиткими. Сучасна боротьба з корупцією – це в першу чергу, прозорість у роботі органів державного управління та місцевого самоврядування, контроль за ними з боку громадськості, прозорі й неупереджені ЗМІ.
Цілком зрозуміло, що на даному етапі державотворення з’являються фактори, які не тільки не послабили, а й посилили соціальну базу корупції за рахунок непродуманої демократизації та лібералізації законодавства, різкого переходу від планової економіки до ринкової економіки. Таким чином, корупція як антисуспільне явище набуває ознак, які дозволяють визначати долю влади, економіки, держави та суспільства в цілому. Те, що декіль¬ка років тому здавалося неможливим, сьогодні стало реальністю, яка негативно впливає на всі сторони життя в Україні. Корупція, як соціальна патологія, тісно пов’язана з організованою злочинністю, негативно впливає на функціонування державної влади у всіх її проявах:
законодавчій, виконавчій та судовій.
Саме внаслідок цього корупція поступове перетворюється з ординарного злочину на соціальну хворобу, при цьому перш за все, порушуюся законні права та інтереси громадян України.

Схожі публікації:

baner

Сектор з інформаційної діяльності та зв"язків з громадскістю

м. Павлоград, вул. Цунтральна, 98, каб.201, тел: (0563) 20-63-32

baner
baner
baner
baner